Валютна лібералізація з 11 серпня: що вона дає ФОП і компаніям

Постанова Правління НБУ від 10.08.2026 №90 внесла зміни до постанови №18 і набрала чинності 11 серпня. Публічно її подали як пакет підтримки населення, і заголовки пішли за однією цифрою: ліміт купівлі валюти фізособами зріс з 50 до 200 тисяч гривень на місяць. Для бізнесу пакет виглядає інакше.

Пунктів менше, ніж для населення, але кожен закриває конкретну операційну проблему, з якою бухгалтерія стикається щомісяця.

Найбільша зміна тут не там, де найбільше число. Для компанії з передплатами на закордонний софт, рекламними кабінетами, хмарою та відрядженнями це різниця між карткою, яка працює весь місяць, і карткою, яка перестає працювати 18-го числа.

З пресрелізу відповіді немає. НБУ послідовно пише «юридичні особи», тоді як постанова №18 у більшості пунктів про рахунки та розрахунки оперує зв'язкою «юридичні особи та фізичні особи-підприємці», і банки застосовують ці ліміти до обох категорій бізнес-клієнтів однаково.

Для ФОП це означає подвійне становище.

ФОП виступає як фізична особа і користується новими лімітами для населення: 200 тис. грн на місяць на купівлю безготівкової валюти, 200 тис. грн на день на зняття готівкової валюти, 200 тис. грн на місяць на розрахунки за кордоном з гривневого рахунку.

Діють бізнес-ліміти, і саме їх треба звіряти з банком: кожна установа встановлює власні внутрішні обмеження в межах регуляторної стелі.

Ліміт на зняття готівки за кордоном з особистої гривневої картки фізичної особи становить 12,5 тис. грн на кожні сім календарних днів, і цей пункт пакет не змінив: у переліку послаблень для фізосіб його немає.

Для ФОП, який регулярно знімає готівку за кордоном, підприємницький рахунок з карткою перестав бути формальністю.

Для компаній з іноземним капіталом це найважливіша частина пакета.

«Інвестиційний» ліміт дорівнює обсягу валюти, залученої з-за кордону до статутного капіталу підприємства з 12 травня 2025 року. У межах цієї суми компанія може провести операції, які поза нею заборонені: репатріювати дивіденди, розрахуватися за імпортними контрактами, укладеними до повномасштабного вторгнення, повернути передоплату за товари, що надійшли до 24 лютого 2022 року, погасити зовнішні позики того ж періоду та профінансувати закордонні представництва.

Що додалось з 11 серпня:

• «Додатковий» ліміт. Формується за рахунок прямих благодійних внесків, здійснених з 10 серпня 2026 року на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Внески мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки».
• Передача лімітів усередині групи. Компанія може передати «інвестиційний» і «додатковий» ліміт або їх частину іншій пов'язаній юридичній особі в межах однієї бізнес-групи.

Другий пункт важливіший. Ліміт перестав бути прив'язаним до конкретної юридичної особи і став ресурсом групи. Для структур, де валюта заходила в одну компанію, а дивіденди треба виводити з іншої, це знімає штучний бар'єр.

Щодо «додаткового» ліміту варто бути тверезим: вимога аудиту «великої четвірки» робить його інструментом великих компаній. Малому бізнесу вартість такого звіту перекриє вигоду.

Для реального сектору це найважливіший пункт пакета, хоч він і пройшов майже непоміченим.

До 11 серпня український експортер не міг сплатити нерезиденту штраф, пеню, демередж чи компенсацію збитків. Умова в контракті існувала, виконати її було неможливо. Іноземний покупець це знав і закладав ризик у ціну.

Тепер такі виплати дозволені: штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат і збитків за договорами експорту товарів. Обмеження: не більше 10% від загальної вартості товарів, поставлених цьому нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року, у розрахунку на календарний рік.

Два практичні наслідки. Перший: базу треба рахувати по кожному договору окремо, і вона накопичується з лютого 2021 року, тож у давніх партнерів ліміт виявиться суттєвим. Другий: у переговорах про нові контракти зникає аргумент «українська сторона все одно не заплатить».

Пакет також відкрив доступ до операцій, які раніше блокувались повністю:

• репатріація дивідендів після зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• повернення грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за валютними банківськими кредитами;
• розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями за розширеним переліком операцій;
• сплата реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;
• перекази Фондом розвитку інновацій у визначених урядом випадках;
• перекази на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами з покриттям політичних ризиків.

Пункт про акредитиви та гарантії варто відзначити окремо: імпортери обладнання роками узгоджували такі конструкції з банком і здебільшого отримували відмову.

Чистий продаж валюти за липень склав 4,791 млрд доларів, на 6% менше червневих 5,087 млрд. Попит на міжбанку тримається близько 382,5 млн на день проти пропозиції 231,6 млн: за місяць дефіцит скоротився на 12,1%, але до липня 2025 року виріс майже на 49%. Купівля безготівкової валюти клієнтами банків у липні склала 11,03 млрд доларів, продаж 7,51 млрд. Облікова ставка 15,5%, інфляція прискорилася до 7,7%.

Співвідношення 4,75 млрд продажу до 1,8 млн купівлі за липень говорить саме за себе: резерви тримаються на зовнішньому фінансуванні, а не на власному профіциті. Пом'якшення умовне і технічно оборотне, НБУ вже повертав обмеження, коли ситуація змінювалась. Операційна модель не повинна ламатись від відкату до старих лімітів.

Компанія з річним обігом у десятки мільйонів гривень і регулярними закордонними витратами відчує зміни одразу. ФОП другої чи третьої групи з передплатою на два сервіси не помітить нічого: старий ліміт його і не стримував.

Граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, валютний нагляд банку, фінансовий моніторинг, підтвердження джерела коштів залишились на місці. Радше навпаки: більші суми частіше потрапляють у порогові категорії, на які банк зобов'язаний реагувати запитом документів. Дозвіл на операцію не звільняє від її обґрунтування.

Поки НБУ послаблює валютні ліміти, банки в межах оновленого Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг запроваджують ризик-орієнтовані ліміти на вихідні перекази для окремих категорій бізнес-клієнтів: новостворених ФОП, підприємців, які відновили діяльність після тривалої перерви, і компаній з ознаками оболонки. Для ФОП першої групи йдеться про 600 тис. грн на місяць, для другої та третьої груп пороги суттєво вищі, з подальшими етапами до кінця року. Прозорий бізнес під ці обмеження не підпадає, але валютних дозволів стало більше одночасно з увагою до транзитних потоків.

Розрахунки валютними корпоративними картками залишились без обмежень, тоді як гривневі мають стелю навіть після підвищення. За стабільних витрат за кордоном валютна корпоративна картка знімає питання лімітів повністю.

• Звірити ліміти з банком письмово. Регуляторна стеля не дорівнює налаштуванню у вашому клієнт-банку. Банки оновлюють внутрішні ліміти з різною швидкістю і не завжди повідомляють клієнта.
• Перевести закордонні передплати на корпоративну картку. Оплата софту, реклами та хостингу з особистої картки директора це не лише незручність, а й проблема з визнанням витрат і з первинними документами. Ліміт у 400 тис. грн на місяць покриває потреби більшості малих компаній.
• Експортерам: підняти чинні контракти. Пункти про штрафні санкції, демередж і відшкодування, які були мертвими, стали виконуваними. Ліміт рахується окремо по кожному нерезиденту, база накопичується з 23 лютого 2021 року.
• Групам компаній: оцінити передачу інвестиційного ліміту. Якщо в структурі є юрособа з невикористаним лімітом і юрособа з потребою репатріювати дивіденди, тепер це поєднується.
• Імпортерам обладнання: повернутись до схем з акредитивами. Розширений перелік операцій робить можливими конструкції, від яких раніше відмовлялись на етапі узгодження з банком.