Нещодавно похолодало, і я поставила собі запитання: чи можна купити шубу директору фірми (тобто мені) за рахунок підприємства.

Кожна людина, якщо вона жінка, має невід'ємне право на шубу. Особливо задля створення іміджу та стимулювання збуту. Бо приїхати на зустріч із партнерами в практичній куртці-пуховику і приїхати на зустріч у шубі — це дві якісно різні зустрічі, якщо ви мене розумієте.

І якщо службовий автомобіль представницького класу — це основний засіб, актив підприємства, то чим моя шуба гірша?

Сказано — зроблено. Купівлю оплачуємо корпоративною карткою компанії, виріб «шуба» вартістю 100 000 грн — основний засіб зі строком служби не менше п'яти років. Згідно з наказом про облікову політику, а також розпорядженням керівника, проводимо цю купівлю безготівковим розрахунком у бізнес-цілях.

Стандарти бухгалтерського обліку в цьому випадку мене захищають: виріб має прямий зв'язок із господарською діяльністю (підтримання іміджу), критерію активу відповідає (може бути реалізований надалі з вигодою для бізнесу і достатньо ліквідний). Амортизаційні відрахування можна віднести на рахунок 93 як витрати на збут, але так само застосовується й рахунок 92 (адже я ж адміністрація). Можна було б відстояти право на податковий кредит, але шубка дісталася мені «без ПДВ».

Кілька слів окрім жартів

Вважаю, що шуба буде повноцінним об'єктом основних засобів на тому підприємстві, яке займається характерною діяльністю. Скажімо, театр. Або — ближче до бізнесу — агенція з іміджмейкінгу, піар-агенція, врешті-решт, рекламна фірма. Адже для зйомок у фотосесіях, відеороликах, для виходів в ефіри є цілий гардероб напрокат, як і сервіс макіяжу та візажу.

Що скажете? Ви готові бути сміливими в обліку та красивими «за рахунок фірми»?

#колонка#облік#основнізасоби#імідж#бізнеследі