Обидві держави можуть вважати вас своїм податковим резидентом одночасно, і кожна з них має рацію за власним законом. Розв’язує це не український і не польський закон, а конвенція між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування, підписана 12 січня 1993 року.
Типовий кейс. Людина виїхала у 2022 році, оселилася у Варшаві, працює за польським трудовим договором, орендує житло, діти ходять до місцевої школи. Роботодавець утримує податок, декларація подається щороку. З польського боку питання виглядає вирішеним.
В Україні лишилися квартира, задеклароване місце проживання і незакритий ФОП. Бізнес два роки нічого не заробив, але державної реєстрації припинення підприємницької діяльності не проведено, тож обов’язок звітувати і сплачувати єдиний податок залишається чинним. З українського боку питання теж виглядає вирішеним — з протилежним висновком.
Чому Україна вважає вас резидентом
Підпункт 14.1.213 ПКУ встановлює послідовність: місце проживання, потім, за наявності житла у двох державах, місце постійного проживання, далі центр життєвих інтересів, потім перебування в Україні не менше 183 днів і, нарешті, громадянство.
Саме тому неприпинений ФОП у прикладі вище — не побутова дрібниця, а самодостатня підстава. Україна кваліфікує особу як резидента, навіть не доходячи до підрахунку днів.
Чому Польща вважає вас резидентом
Стаття 3 польського закону про податок на доходи фізичних осіб встановлює два альтернативні критерії: центр особистих або економічних інтересів (ośrodek interesów życiowych) у Польщі або перебування у Польщі понад 183 дні протягом податкового року. Достатньо будь-якого одного.
- Резидент Польщі несе необмежений податковий обов’язок і оподатковується з усіх доходів незалежно від джерела.
- Нерезидент несе обмежений обов’язок і оподатковується лише з доходів польського походження.
- Особа з прикладу відповідає обом критеріям одразу. Конфлікт — не чиясь помилка: обидві держави правильно застосували свій закон.
Масштаб явища
Скільки українців у Польщі одночасно вважаються податковими резидентами України — точної відповіді немає: таку статистику ніхто не веде. Але межі явища можна окреслити за суміжними даними.
- Скільки українців у Польщі. Станом на лютий 2026 року близько 966 тисяч громадян України мали PESEL зі статусом UKR. З урахуванням усіх форм легального перебування оцінки сягають близько 1,55 млн. Система ZUS у січні 2026 року фіксувала близько 856 тисяч застрахованих українців. Для масштабу: за Євростатом, 4,33 млн громадян України мали тимчасовий захист у ЄС станом на 31.03.2026.
- Скільки зберігають українські прив’язки. У ЄДР у січні 2026 року — близько 2,18 млн зареєстрованих ФОП, тоді як Держстат станом на 01.10.2025 нарахував близько 1,77 млн активних. Розрив приблизно у 400 тисяч записів пояснюється різними методиками обліку, але показує порядок величини.
- Скільки декларують іноземні доходи. За кампанією 2026 року іноземні доходи за 2025 рік задекларували 12,7 тис. платників на 20,7 млрд грн: кількість декларантів зросла на 36,6%, а сума впала на 39,5%.
Стаття 4 конвенції: послідовність, а не набір
Конвенція розв’язує конфлікт правилами вирішення колізій. Кожен наступний критерій застосовується лише тоді, коли попередній не дав однозначної відповіді.
Форма володіння значення не має: орендована квартира у Варшаві враховується нарівні з власною у Києві. Значення має постійна доступність житла. Готель під критерій не підпадає. Зазвичай житло є в обох державах — критерій не спрацьовує.
Держава найтісніших особистих і економічних зв’язків. Коментар до Модельної конвенції ОЕСР орієнтує на сукупність обставин: сім’я, робота, управління майном, соціальна активність. Особистим зв’язкам зазвичай надають більшої ваги.
Тут з’являється фактор часу, але оцінюється регулярність і сталість перебування протягом достатнього періоду, а не арифметика днів за один рік.
Громадянство застосовується, якщо попередні критерії результату не дали. Якщо особа є громадянином обох держав або жодної — питання вирішують компетентні органи за процедурою взаємного узгодження.
У кейсі з Варшави послідовність зупиняється на другому кроці: сім’я, робота, школа дітей і соціальні зв’язки у Польщі. Для цілей конвенції особа є резидентом Польщі, попри те, що за внутрішнім українським законом вона залишається резидентом України.
Дві типові конфігурації
Випадок перший: ФОП в Україні збережений
Особа живе і працює у Польщі, а в Україні зберігає реєстрацію підприємцем на спрощеній системі. Стаття 4 віддає резидентство Польщі за центром життєвих інтересів. Проблеми починаються після цього висновку.
| Що відбувається | Наслідок |
|---|---|
| Єдиний податок не входить до переліку статті 2 конвенції | Польща не зобов’язана його зараховувати: особа платить єдиний податок в Україні і повний польський податок з того самого доходу |
| Діяльність фактично провадиться з польської квартири | Ризик визнання постійної бази (ст. 14) або місця ведення діяльності (ст. 5, 7) у Польщі: місцева реєстрація, внески і звітність |
| Реєстрація ФОП збережена | Утримує українське резидентство через презумпцію 14.1.213 ПКУ |
Випадок другий: ФОП немає, але є доходи з України
Прив’язки слабші, і стаття 4 з високою ймовірністю визначить резидентство Польщі. Утім, статус резидента Польщі не виводить українські доходи з-під українського оподаткування: конвенція розподіляє права на оподаткування, а не скасовує їх.
| Вид доходу | Стаття | Що з цього виходить |
|---|---|---|
| Оренда української нерухомості | ст. 6 | Оподатковується в Україні незалежно від резидентства. Нерухомість нерезидента надається в оренду лише через уповноважену особу (ФОП або юрособу-резидента), яка є податковим агентом |
| Дивіденди | ст. 10 | Обмеження ставки у державі джерела зазвичай не дає виграшу проти української внутрішньої ставки; граничну ставку слід звірити з чинним текстом |
| Продаж нерухомості | внутрішнє право | Для нерезидента — 18%, тоді як резидент за певних умов володіння може розраховувати на звільнення |
| Польська сторона | ст. 24 | Польща оподатковує світовий дохід свого резидента, але український ПДФО є охопленим податком і підлягає зарахуванню |
Стаття 24: як усувається подвійне оподаткування
- Механізм — зарахування, а не звільнення: податок другої держави зараховується у межах суми, розрахованої за законодавством держави резидентства. При нижчій ставці різницю доплачують, при вищій надлишок не повертають.
- З українського боку той самий механізм продубльовано статтею 13 ПКУ. Для зарахування потрібна довідка іноземного податкового органу про суму сплаченого податку і базу оподаткування, легалізована у встановленому порядку. Банківська виписка чи польська декларація цю функцію не виконують.
- Для пільгової ставки у державі джерела потрібна довідка про податкове резидентство до моменту виплати доходу: польська сторона очікує українську довідку, українська — certyfikat rezydencji.
- Питання застосування конвенції до військового збору на практиці залишається дискусійним.
- Конвенцію охоплено MLI, тому конкретну статтю варто читати у зведеному тексті, а не лише в редакції 1993 року.
Три поширені помилки
«У мене є certyfikat rezydencji, отже, українське резидентство припинилося»
Не припинилося. Польський сертифікат підтверджує статус за польським законом і є ключовим доказом для застосування конвенції, але сам по собі не скасовує кваліфікацію за українським законом. ПКУ не містить процедури добровільного зняття фізичної особи з обліку як резидента.
«Я сплатив податок у Польщі, отже, в Україні декларувати нічого»
Обов’язок подати декларацію і обов’язок сплатити податок — різні обов’язки. Стаття 24 конвенції і стаття 13 ПКУ дають зарахування, а не звільнення, і сума зарахування обмежена розміром українського податку.
«Головне — не бувати в Україні понад 183 дні»
Особа може не з’являтися в Україні роками і залишатися її резидентом за критерієм центру життєвих інтересів, якщо тут зареєстровані члени сім’ї або збережена реєстрація підприємцем.
Що робити на практиці
- Визначитися зі статусом свідомо. Резидентство випливає з обставин, але обставинами можна керувати, а формальними прив’язками тим більше.
- Провести ревізію українських прив’язок, які працюють як презумпції: реєстрація ФОП або самозайнятої особи, задеклароване місце проживання самої особи та членів сім’ї, джерела доходу в Україні.
- Зібрати доказову базу за критеріями статті 4: договір оренди житла, трудовий договір, довідки про навчання дітей, підтвердження реєстрації у Польщі. Ці докази знадобляться не в момент виїзду, а через два-три роки, коли надійде запит.
- Отримати certyfikat rezydencji за відповідний рік і забезпечити, щоб самооцінка статусу, подана польському банку, збігалася з фактичними обставинами: дані за CRS потраплять до тієї держави, яку зазначено в анкеті.
- Заздалегідь визначити порядок оподаткування кожного виду доходу за відповідними статтями конвенції і зібрати документи для зарахування, не відкладаючи це на момент подання декларації.
Як вам зручніше вирішити це питання?
Можна розібратися самостійно за покроковим гайдом — або доручити нам і не витрачати час.
Повідомлення про КІК
Чотири події і 60 днів на подання, форма F1308001 в Електронному кабінеті, приклад на тестових даних і перевірка, що повідомлення прийнято.
- Чотири події, які запускають строк: набуття та відчуження частки, початок і припинення фактичного контролю
- Строк 60 календарних днів — від дати події, а не від дати, коли ви про неї згадали
- Покрокове заповнення форми F1308001 в Електронному кабінеті — зі скріншотами
PDF одразу після оплати. Українською або англійською.
Висновок
Подвійне резидентство є станом, а не порушенням. Воно виникає через розбіжність внутрішніх правил і має нормальний правовий механізм розв’язання. Але правила статті 4 не застосовуються автоматично: обидві держави продовжують вважати особу своїм резидентом, доки вона сама не заявить про застосування конвенції і не доведе документами, де розташований її центр життєвих інтересів. Вартість вирішеного заздалегідь питання завжди нижча за вартість того самого питання у відповідь на податковий запит.
Чи можна бути податковим резидентом України і Польщі одночасно?+
Так. Це нормальний стан, який виникає через розбіжність внутрішніх правил двох держав. Конфлікт розв’язується правилами вирішення колізій статті 4 конвенції 1993 року, які визначають одну державу резидентства для цілей конвенції.
Чи припиняє certyfikat rezydencji українське податкове резидентство?+
Ні. Польський сертифікат підтверджує статус за польським законом і є ключовим доказом для застосування конвенції, але Податковий кодекс України не містить процедури фіксації втрати резидентства фізичною особою.
Чому єдиний податок ФОП не рятує від польського податку?+
Стаття 2 конвенції містить вичерпний перелік охоплених податків, і єдиний податок до нього не входить. Тому Польща не зобов’язана зараховувати сплачений в Україні єдиний податок і оподатковує дохід свого резидента повністю.
Чи справді все вирішують 183 дні?+
Ні. Критерій днів є третім за чергою у статті 4 конвенції і четвертим у підпункті 14.1.213 ПКУ. До нього доходять лише тоді, коли постійне житло є в обох державах, а центр життєвих інтересів визначити не вдалося.
Що потрібно для зарахування польського податку в Україні?+
Довідка іноземного податкового органу про суму сплаченого податку та базу оподаткування, легалізована у встановленому порядку. Банківська виписка, розрахунковий лист роботодавця або копія польської декларації цю функцію не виконують.
Коментарі
Завантажуємо коментарі…