Звіт про КІК у 2026 році: хто зобовʼязаний подавати, у які строки і чому мовчати вже небезпечно

За даними ДПС, кампанія декларування контрольованих іноземних компаній щороку набирає обертів: за 2022 рік українці подали 13 559 звітів, за 2023-й — 17 615, за 2024-й — 18 626, а за 2025-й — уже понад 19 000 (майже порівну повних і скорочених форм). Це не випадковість. Україна приєдналася до автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS, тож податкова дедалі частіше бачить закордонні активи резидентів ще до того, як ті про них звітують. Отже, головне питання для власника іноземної компанії у 2026 році — не «чи дізнається ДПС», а «чи встиг я відзвітувати правильно».

Розберемо по суті: хто подає звіт про КІК, у які строки, як рахується податок, коли прибуток звільняється від оподаткування і чим загрожує зволікання.

Правила КІК закріплені у статті 39² Податкового кодексу України. Контрольованою іноземною компанією визнають будь-яку іноземну юридичну особу — або утворення без статусу юридичної особи (траст, фонд, партнерство) — що перебуває під контролем податкового резидента України.

Ви — контролююча особа й зобовʼязані звітувати, якщо ви резидент України і при цьому:

• володієте часткою понад 50% в іноземній компанії; або
• володієте часткою понад 10% особисто за умови, що разом з іншими резидентами України вам сукупно належить 50% і більше (важливо: для звітних періодів 2022–2023 років діяв вищий поріг — 25%; чинні 10% застосовуються починаючи зі звіту за 2024 рік — п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ); або
• фактично контролюєте компанію, навіть не маючи формальної частки, — наприклад, розпоряджаєтеся її рахунком, укладаєте від її імені угоди чи впливаєте на ключові рішення.

Зверніть увагу: обовʼязок стосується і фізичних осіб, і українських компаній. «Записати» бізнес на іноземну структуру, зберігши над нею контроль, від звітності не звільняє.

Звіт про КІК за 2025 звітний рік подають:

• юридичні особи — до 2 березня 2026 року, разом із декларацією з податку на прибуток;
• фізичні особи — до 1 травня 2026 року, разом із декларацією про майновий стан і доходи.

Кілька важливих правил. Звіт подається окремо на кожну КІК: якщо у вас три іноземні компанії — це три окремі звіти. Форма лише електронна (затверджена наказом Мінфіну від 25.08.2022 №254) і подається через Електронний кабінет платника. До повного звіту обовʼязково додаються завірені копії фінансової звітності КІК.

Якщо на дату подання ви фізично не встигаєте підготувати фінзвітність КІК чи розрахувати прибуток, закон дозволяє подати скорочений звіт. Але це лише відстрочка технічної частини: повний звіт за 2025 рік потрібно подати до 31 грудня 2026 року.

Про нього часто забувають, а штраф тут утричі більший, ніж за сам звіт. Про кожне набуття чи відчуження частки в іноземній компанії, а також про початок або припинення фактичного контролю над нею, потрібно повідомити ДПС протягом 60 календарних днів із дня відповідної події. Це окрема дія, не повʼязана з річним звітом, і подається вона поза загальним строком декларування.

Обʼєкт оподаткування — скоригований прибуток КІК, тобто прибуток за її фінансовою звітністю, відкоригований на податкові різниці за українськими правилами, у частині, пропорційній вашій частці на кінець звітного року. Показники перераховуються у гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за відповідний період.

Для фізичної особи прибуток КІК оподатковується ПДФО та військовим збором; для юридичної — податком на прибуток за базовою ставкою 18%. Окремий нюанс стосується дивідендів: якщо КІК розподілила й виплатила прибуток контролеру до подання звіту, застосовується пільгова ставка ПДФО 9%; якщо після — 18%, але наступного року податок можна перерахувати до 9%, подавши уточнюючу декларацію.

Стаття 39².4 ПКУ передбачає підстави, за яких скоригований прибуток не оподатковується. Найпоширеніші:

• сукупний дохід усіх ваших КІК за фінзвітністю не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець року;
• між Україною та юрисдикцією КІК діє чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, і при цьому КІК або сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не нижче 13% (тобто не більш ніж на 5 в. п. нижче базової української ставки 18%), або частка її пасивних доходів (відсотки, дивіденди, роялті) не перевищує 50% сукупного доходу;
• КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
• КІК є благодійною організацією, що не розподіляє доходи на користь засновників.

Санкції за порушення правил КІК (п. 120.7 ст. 120 ПКУ) відчутні. Вони привʼязані до прожиткового мінімуму для працездатної особи (станом на 1 січня 2025 року — 3 028 грн):

• неподання звіту — 100 прожиткових мінімумів (≈ 302 800 грн);
• несвоєчасне подання — 1 мінімум за кожен день прострочення, але не більше 50 (до ≈ 151 400 грн);
• невідображення відомостей про КІК у звіті — 3% суми доходу або 25% скоригованого прибутку (більше з двох), до 1000 мінімумів (≈ 3 028 000 грн);
• неповідомлення про набуття чи відчуження частки — 300 мінімумів за кожен випадок (≈ 908 400 грн).

Так, наразі діє мораторій: Законом №3706-IX застосування штрафів за звітування щодо КІК зупинено на час воєнного стану та шість місяців після його завершення. Але сприймати це як «можна не подавати» — небезпечна помилка, і ось чому.

По-перше, мораторій стосується лише штрафів за звіти. Обовʼязок подати звіт і повідомлення нікуди не зникає — санкцію відтерміновано, а не скасовано. По-друге, обовʼязок сплатити податок зі скоригованого прибутку, що не звільнений від оподаткування, під мораторій не підпадає — його сплачують у звичайні строки. По-третє, кожен рік мовчання накопичує обовʼязок: після завершення воєнного стану й спливу шести місяців штрафи можуть нарахувати за кожен пропущений звіт окремо.

Додайте сюди строк давності у 7 років, який відлічується саме від дати подання звіту, та автоматичний обмін CRS — і картина стає однозначною: відкладати подання означає свідомо накопичувати ризик, а не уникати його.

Практичний мінімум: визначити свій статус контролера за кожною структурою, зібрати й підготувати фінансову звітність КІК, перевірити наявність підстав для звільнення, розрахувати скоригований прибуток там, де звільнення немає, і подати звіт у строк — навіть якщо це буде скорочена форма. Якщо ви пропустили звіти за попередні роки, розумніше подати їх добровільно, поки діє мораторій, ніж чекати запиту від податкової.

Тема КІК насичена деталями: визначення частки, коригування прибутку, курсові перерахунки, стикування зі звітністю з трансфертного ціноутворення та даними CRS. Помилка навіть в одній графі здатна коштувати і донарахувань, і штрафу. Якщо ви володієте часткою в іноземній компанії й не впевнені, що зі звітністю у вас усе гаразд, фахівці E.C.Consulting допоможуть оцінити ваш статус, коректно підготувати звіт про КІК і вибудувати структуру так, щоб знизити податкове навантаження законними інструментами.